Люблю повертати дітей до Сонця
Коли я уявляю роботу вчителя, свою роботу, бачу поле соняшників в пору дозрівання. Нескінченний простір тих, хто тягнеться до сонця, за сонцем, великих і маленьких, наповнених і напівпорожніх Соняшників, які сплітаються у візерунки мого життя ...
Якби зібрати всіх моїх дітей за 27 років учительської праці, від малюків-першокласників до випускників - 11-класників, яким би воно було - поле моєї педагогічної діяльності? Що залишила в їх душах за 4 роки, за 7 років, прожитих разом?
Ось скраю мої найперші учні, напевно, не дуже вдалі з педагогічної точки зору, але такі нескінченно улюблені. Тому що перші. Тому що вчилася разом з ними і у них БУТИ. Бути спочатку вчителем, потім другом… чи навпаки? Дотепер шукаю відповідь…
А он там, у центрі, взявшись за руки, мої випускники 2013 року: не відразу ми зрозуміли, відчули один одного. Часом хотілося виполоти то одну квітку, то іншу. Непростим був шлях пізнання: не квіти видаляти – бур’яни виполювати, що заважають їм, Соняшникам, розкритися, наповнитися цвітінням, зерном. Чим зуміла надихнути їх насіння: світлом, лушпинням? Чи не пустоцвітом відпустила, випустила? Дотепер шукаю відповідь ...
І сьогодні, заходячи в клас на урок, вдивляюся в обличчя своїх 6-класників, 11-класників і замислююся все глибше багато про що: про їхнє майбутнє, про долю моєї батьківщини і про те, що історія країни, міста, родини, людини тісно пов’язані між собою і взаємно впливають. На моєму шляху зустрілося багато вчителів, які формували мене як особистість. Одних я хотіла наслідувати, інших – мала за взірець. Але були такі, вчинки котрих, я знала, що не повторю ніколи. В людях найбільше я ціную порядність, щирість, толерантність, відповідальність, надійність. І думаю, що моє покликання - формувати характер дітей, прикрашаючи його саме такими рисами своїм прикладом. Але це дуже не просто і вимагає щохвилинної роботи над собою. Я відчуваю свою відповідальність, я свідомо беру її на себе і не припиняю самовдосконалюватися. Працюю, працюю, працюю...
Бо там, попереду, нові соняшники, і вони чекають на мене…